Орієнтовні терміни оволодіння дітьми мовленнєвими звуками
Усім відомо, що дитина народжується без уміння говорити. Мовленнєвий апарат немовлят на початку ще не пристосований для говоріння. Він адаптується для цієї психофізіологічної роботи впродовж перших півтора-двох років життя дитини.
Поява звуків в мовленні дитини залежить від її в психофізичного розвитку. Слід пам'ятати, що кожна дитина індивідуальна і має свій темп розвитку. Проте
можна орієнтуватись на загальноприйняті норми.
Загальноприйнятним вважається поділ звуків мовлення на три групи відповідно до онтогенезу дитини. Виділяють звуки раннього, середнього та пізнього онтогенезу.
До звуків раннього онтогенезу відносять такі звуки:
[А] , [О], [У], [Е], [ І ], [М], [Б], [П], [М'], [Д'], [Н'], [К], [Г], [Ґ], [Х],
До звуків середнього онтогенезу відносять такі звуки:
[В], [Ф], [Т], [Д], [Н], [Й], [И], [Є].
До звуків пізнього онтогенезу відносять такі звуки:
[С], [З], [Ц], [ДЗ], [С'], [З'], [Ц'], [ДЗ'], [Ш], [Ж], [Ч], [ДЖ], звукосполучення [ШЧ],
[Л], [Л'], [Р], [Р'].
Поява звуків раннього онтогенезу припадає на вік дитини 1-2 роки,
поява звуків середнього онтогенезу - 2-4 роки,
поява звуків пізнього онтогенезу - 5-6 років.
Таким чином, у 3 роки у дитини зникає загальна пом’якшеність мовлення.
В 4 роки дитина здатна підтримати розмову, висловити думку простими поширеними реченнями, а також складними реченнями.
У 5 років дитина вже здатна виділити у слові перший і останній звуки, підібрати слова з потрібним звуком, інтонаційно виділити вказаний звук у слові.
Шестирічна дитина повинна правильно та чітко промовляти усі звуки рідної мови. Діти цього віку здатні визначити кількість звуків у слові, їх порядок, місце звука у слові, поділити слово на склади, виділити наголошений склад, користуватися схемою звукового налізу слів тощо.
Порівнюючи показники мовленнєвого розвитку дитини з загальноприйнятими нормами, пам’ятайте що терміни появи звуків залежать від індивідуальних особливостей розвитку дитини та умов розвитку мовлення.