LogoBoom. Логопедичний путівничок для Вас та Ваших діточок - Поради вчителя-логопеда

Дисграфія та дислексія: що варто знати батькам

Tue, 28 Apr 2026 10:23:00 +0000

Іноді дитині складно навчитися читати або писати. Вона плутає букви, робить помилки або не хоче виконувати такі завдання. Це не завжди через лінь чи неуважність. Причиною можуть бути дислексія або дисграфія.

Що таке дислексія?

Це труднощі з читанням. Дитина може:

повільно читати;
плутати букви та склади;
пропускати частини слів;
не розуміти прочитане.

Що таке дисграфія?

Це труднощі з письмом. Дитина:

робить багато однакових помилок;
пропускає або переставляє букви;
пише нерозбірливо;
швидко втомлюється під час письма.

Важливо пам’ятати

Це не лінь і не “не старається”

У дитини може бути нормальний або високий інтелект

Вона потребує підтримки, а не покарання

Як ви можете допомогти?

Хваліть дитину навіть за маленькі успіхи
Не сваріть за помилки
Читайте разом короткі тексти
Грайте в ігри зі словами та звуками
Давайте більше часу на виконання завдань
Зверніться до логопеда

Коли варто звернутися до спеціаліста?

Якщо дитина:

довго не може навчитися читати або писати;
постійно робить однакові помилки;
уникає читання і письма;
сильно втомлюється під час таких завдань

Пам’ятайте!

З правильним підходом і підтримкою дитина обов’язково навчиться читати й писати краще 💙

Етапи корекції звуковимови

Sat, 14 Jan 2023 19:35:00 +0000

Найпоширенішою проблемою в мовленнєвому розвитку дітей 5-7 (а іноді і більше) років є порушена звуковимова, тобто у дитини нечітка, неправиьна вимова окремих звуків.

В таких випадках батьки або намагаються допомогти дитині самостійно, або звертаються за допомогою до логопеда. Але як довго потрібно відвідувати логопедичні заняття (або організовувати домашні логопедичні заняття) щоб виправити звуковимову у дітей? Звичайно, все індивідуально, залежить від розвитку дитини, від її наполегливості та старанності. Проте корекційна робота при порушеній звуковимові повинна проводитись в певній послідовності та складається з 4-ох етапів:

1-ий етап - підготовчий. На цьому етапі основна увага звертається на розвиток рухливості органів арикуляційного апарату, розвиток слухової уваги, вчать правильно впізнавати і розрізняти звуки в словах і т.д.
2-ий етап - постановка звуку. На цьому етапі проводиться робота по постановці звуку, зокрема спочатку постановка відбувається за наслідуванням: дорослий перед дзеркалом показує положення губ, язика під час вимови певного звуку, детально все коментує та направляє дитину. В разі невдачі використовуться механічний спосіб постановки звуку ( за допомогою логопедичних інструментів). Результатом цього етапу має бути поява ізольованого звуку у мовленні дитини, тобто окремо дитина звук вимовляє, але у слові поки ще залишаться неправильна вимова цього звуку.
3-ій етап - автоматизація звука. Іншими словами закріплення правильної вимови у складах та у словах. Проте і на цьому етапі теж варто дотримуватись певної послідовності. Зокрема спочатку закріпюємо вимову звука у відкритик складах, (н-д: -ша-, -шо-, -шу- або -ра-, -ро-, -ру-); після цього закріплюємо правильну вимову звука у закритих складах (н-д: -еш-, -ош-, -іш- або -ар-, -ер-, -ур-); потім закріплюємо правильну вимову звука у складах зі збігом приголосних (н-д: -шка-, -шпо-, -шва- або -рво-, -рка-, -рле-). І лише після цього преходимо до закріплення вимови звука у словах: спочатку тих словах, в яких звук стоїть напочатку слова (н-д: шапка, річка): потім закрплюємо правильну вимову у словах, із заданим звуком посередині слова (н-д: чешки, курка): і насамкінець закріплюємо правильну вимову звуку у тих словах, в яких звук знаходиться вкінці слова (душ, комар).
4-ий етап - диференціація звуків. На цьому етапі навчаємо дитину розрізняти, порівнювати за артикуляцією та звучанням звуки, які часто змішують і плутають діти ([с] - [ш], [з] - [ж], [р] - [л] та інші).

Кожен з цих ептапів корекційної логопедичної роботи є важливим і жоден з етапів не можна пропускати, тому що, якщо не відпрацьовується звук на усіх етапах, дитині буде важко або і не можливо "увести звук у мовлення".

Тому, наберіться терпіння та наполегливості і все у Вас неодмінно вийде!

Масаж губ та язика в домашніх умовах

Fri, 13 May 2022 09:08:00 +0000

Однією з причин затримки формування правильної вимови звуків у дітей може бути нерозвинена артикуляційна моторика. Задля розвитку рухливості органів артикуляційного апарату рекомендується проведення логопедичного масажу. Логопедичний масаж зазвичай проводять фахівці-логопеди. Якщо ж нема можливості звернутись до фахівця, варто показати дитині прийому смомасажу. Показуємо прийоми самомасажу перед дзеркалом, сидячи поруч з дитиною, так, щоб вона мала можливість порівнювати свої рухи з рухами дорослого. А далі дитина буде виконувати самостійно.

Вправи прості та дуже корисні для розвитку артикуляційної моторики.

👅 Погладити язичок губами - просувати язик якомога далі крізь вузьку щілину губ.

👅 «Смішна пісенька». Дорослий пропонує дитині послухати «смішну пісеньку». Вказівним пальцем перебирає по губах , промовляючи звук, схожий на Б-Б-Б. Далі пропонуємо дитині виконати таку ж пісеньку.

👅 «Покараємо» язичок. Язичок лежить на нижній губі, губами поб’ємо кінчик язичка, промовляючи «пя-пя-пя».

👅 «Розчешемо» язичок зубами. Рот напіввідкритий. Зуби не змикаються. Язик пролазить в щілину між зубками «на вулицю», а потім «з вулиці» всередину рота, зубки як гребінчик «причісують» язичок.

👅 Пожуємо язичок як жуйку з одного боку, з іншого, а потім - кінчик язика.

👅 «Пожаліємо язичок». Губами погладимо язичок.

👅 «Сховай» губки. Показуємо: спочатку підтягнути губи і сховати всередину. Утримати їх в такому положенні деякий час.

👅 Сплюнути з кінчика язичка зернятко (насіннячко, шматочок паперу тощо).

👅 Вилизати язичком з ложки залишки солодощів (соку, варення).

Як бачите, прийоми самомасажу дуже легенькі та прості. Виконувати можна дітям від 2 років і в будь-якій послідовності, в будь-якому місці.

Пропоную подивитись відео та повторити прийоми самомасажу губ та язика.

Орієнтовні терміни оволодіння дітьми мовленнєвими звуками

Mon, 27 Dec 2021 14:01:00 +0000

Усім відомо, що дитина народжується без уміння говорити. Мовленнєвий апарат немовлят на початку ще не пристосований для говоріння. Він адаптується для цієї психофізіологічної роботи впродовж перших півтора-двох років життя дитини.

Поява звуків в мовленні дитини залежить від її в психофізичного розвитку. Слід пам'ятати, що кожна дитина індивідуальна і має свій темп розвитку. Проте можна орієнтуватись на загальноприйняті норми.

Загальноприйнятним вважається поділ звуків мовлення на три групи відповідно до онтогенезу дитини. Виділяють звуки раннього, середнього та пізнього онтогенезу.

До звуків раннього онтогенезу відносять такі звуки:

[А] , [О], [У], [Е], [ І ], [М], [Б], [П], [М'], [Д'], [Н'], [К], [Г], [Ґ], [Х],

До звуків середнього онтогенезу відносять такі звуки:

[В], [Ф], [Т], [Д], [Н], [Й], [И], [Є].

До звуків пізнього онтогенезу відносять такі звуки:

[С], [З], [Ц], [ДЗ], [С'], [З'], [Ц'], [ДЗ'], [Ш], [Ж], [Ч], [ДЖ], звукосполучення [ШЧ], [Л], [Л'], [Р], [Р'].

Поява звуків раннього онтогенезу припадає на вік дитини 1-2 роки,

поява звуків середнього онтогенезу - 2-4 роки,

поява звуків пізнього онтогенезу - 5-6 років.

Таким чином, у 3 роки у дитини зникає загальна пом’якшеність мовлення.

В 4 роки дитина здатна підтримати розмову, висловити думку простими поширеними реченнями, а також складними реченнями.

У 5 років дитина вже здатна виділити у слові перший і останній звуки, підібрати слова з потрібним звуком, інтонаційно виділити вказаний звук у слові.

Шестирічна дитина повинна правильно та чітко промовляти усі звуки рідної мови. Діти цього віку здатні визначити кількість звуків у слові, їх порядок, місце звука у слові, поділити слово на склади, виділити наголошений склад, користуватися схемою звукового налізу слів тощо.

Порівнюючи показники мовленнєвого розвитку дитини з загальноприйнятими нормами, пам’ятайте що терміни появи звуків залежать від індивідуальних особливостей розвитку дитини та умов розвитку мовлення.

Якщо у вас виникають сумніви щодо будь-якого аспекту мовлення дитини (звуковимови, зв’язного мовлення тощо), зверніться за консультацією до логопеда.